26 квiтня — це найтрагiчнiша дата в iсторії нашої держави. Адже цього дня 1986 року сталася жахлива трагедія — вибух атомного реактора на Чорнобильськiй АЕС. Пам’ять знову і знову повертається до тієї страшної дати. Тому, напередодні цієї дати, в усіх куточках України проходять зустрічі з героями-ліквідаторами аварії, покладання квітів до пам 'ятників та меморіалів.
25 квітня 2016 року до студентів структурних підрозділів НУ ОЮА м. Києва завітав почесний гість – ліквідатор аварії на ЧАЄС –Кучеренко Василь Андрійович.
Жахливе відчуття було у присутніх, коли гості розповідали про подіїї 30-ти річної давнини: «Напередодні 52-тисячне місто жило своїм життям: повинні були грати весілля, у скверах сиділи молоді батьки з колясками, діти грали в пісочницях, а 1 травня повинен був відкритися парк атракціонів....26 квітня ... Чорнобильський реактор... Те видовище змусило здригнутися: від четвертого енергоблоку сходила багряна заграва, а по стінах стікав бітум». У 1986 році майор Василь Кучеренко був начальником Прип'ятського управління міліції. Брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, зараз на пенсії, але викладає в Київському училищі початкової підготовки міліції. За участь у ліквідації наслідків вибуху на Чорнобильській АЕС був удостоєний найвищої бойової нагороди - ордена Бойового Червоного Прапора.. Біль і сум, сльози і горе, мужність і відвага, готовність до самопожертви заради життя інших – це те , що характеризує події, які сталися у Чорнобилі 26 квітня 1986 року.
Через десятки років ми згадуємо про страшну трагедію, яка залишила похмурий слід на нашому календарі Хвилина мовчання – остання данина мужності людей, які собою захистили життя мільйонів.
Ми безмежно вдячні тим людям, які стали ліквідаторами жахливої події в історії України та пожертвували власним здоров’ям заради порятунку цілої держави.
Слава героям! Ми повинні пам'ятати кожну сторінку історії нашої держави!
Чорнобиль не повинен повторитися!
